VIDEO. FOTO. Maryna din Ucraina și-a deschis un business la Cluj: Nici nu am îndrăznit să visez că voi primi bani

Maryna Hesal este din Khmelnytskyi, Ucraina, și anul trecut viața ei era una normală. În februarie 2022, când Rusia a invadat Ucraina, Maryna era în vacanță, la Cluj. Se pregătea să viziteze Transilvania, când vestea a căzut ca un trăznet: țara ei era în război.

La mai bine de un an și jumătate, Maryna este tot la Cluj și a luat viața de la capăt, ba mai mult, face ceea ce îi place. Ajutată de Fundația Open Fields, ea a primit un grant și și-a deschis propria afecere.

Maryna din Ucraina și-a deschis un business la Cluj: Nici nu am îndrăznit să visez că voi primi bani

Cu două săptămâni înainte de izbucnirea războiului, tânăra, care acum are 34 de ani, a venit în România, la Cluj, De aici se pregătea să exploreze Transilvania, una dintre destinații fiind și Brașovul. A crezut ca majoritatea ucrainenilor că totul se va sfârși în 3 zile.

„Au trecut acele zile, apoi ne-am spus că va dura câteva săptămâni, apoi câteva luni și ne vom întoarce acasă”, spune Maryna.
Dar asta nu s-a întâmplat. Așa că a rămas la Cluj, aproape de casă, de Ucraina, unde sunt tatăl și fratele ei. La început, bombele nu au căzut acolo, iar tatăl ei, care are o clădire de birouri a transformat-o într-un fel de pensiune unde ucrainenii care fugeau din zonele bombardate puteau petrece o noapte, două, în drumul lor spre alte țări.

„Cei din Ucraina cred că refugiații au o viață fericită, dar nu e așa”

„Am înțeles că nu se va tremina repede. Oamenii care au rămas în Ucraina cred că cei care au plecat au o viață fericită, dar nu e așa. M-am stresat și m-am îngrijorat ca toată lumea. Aveam planuri în Ucraina”, spune tânăra.

Și pentru că cel mai e greu e să stai și să aștepți ca lucrurile să revină oarecum la normal, Maryna și-a spus că trebuie să facă ceva. A văzut că la Ferma Steluța din Cluj este nevoie de oameni și că angajau și ucraineni ca să-i ajute, astfel că s-a dus să lucreze acolo.

Deși a studiat psihologia, a avut diferite joburi în Ucraina, inclusiv în domeniul social media și publicitate. Dar peisagistica este hobby-ul ei, astfel că a început să citească și să învețe și, în Ucraina, deja avea terenul pe care voia să deschidă trei pepinere de plante. A cumpărat și semințe.

„M-am decis să mă duc și să lucrez la Ferma Steluța ca să fac ceva, să-mi ocup timpul și mintea”, spune Maryna.
În toamna anului trecut și-a vizitat familia, iar când s-a întors la Cluj s-a angajat la o firmă care se ocupa și cu peisagistica. Apoi totul s-a schimbat.

Marikato, afacerea clujeană a Marynei

Tânăra a aflat despre granturile oferite de Fundația Open Fields. Chiar dacă „nici nu a îndrăznit să viseze” că va primi bani pentru a-și deschide o afacere, a decis să încerce.

„Am scris despre mine, despre pasiunea mea. Anca Gaidoș, (Project Coordinator la Fundația Open Fields, n. red.) mi-a răspuns și a spus că i-a plăcut foarte mult ideea. Ne-am întâlnit, iar cei de la fundație m-au ajutat să înțeleg cum să-mi fac planul de business. Apoi un juriu a dat acceptul pentru proiect și am primit grantul de 6.000 de euro”, spune Maryna, care este foarte încântată de sculele pe care și le-a cumpărat cu banii primiți: „Sunt japoneze, cele mai bune de pe piață. Dacă aș fi fost nevoită să le iau din banii mei nu cred că aș fi cheltuit atât”.

I-a fost totuși teamă să deschidă o afacere, pentru că se gândea că nu o să aibă clienți din cauză că nu este româncă.  Dar și-a învins teama și și-a deschis propriul business la Cluj. Se ocupă cu arboricultura. A studiat și biologia și acum oferă servicii clujenilor cu grădini care trebuie îngrijite. Taie și întreține copaci, arbuști și tufișuri. Mai mult, oferă și consultanță privind sănătatea plantelor.

Și din nou a fost surprinsă că are și clienți.

„Aici sunt mulți grădinari și peisagiști și chiar m-am gândit că nu o să-mi solicite nimeni serviciile. Dar nu contează că ești din Ucraina, Germania sau Africa dacă îți faci treaba bine.

Câștig bani din asta, e un fel de nișă, e o știință tânără. Am clienți, oamenii au aflat de mine din vorbă în vorbă, prin recomandare. Dacă vreți o diferență între români și ucraineni, aici 99% dintre clienți nu îmi spun ce și cum să fac, ca în Ucraina. Îmi spun că eu sunt specialistul”, declară tânăra.

Cu ajutorul unui profesor de la Universitatea ”Babeș-Bolyai”, Maryna se ocupă, ca voluntar, și de întreținerea vegetației din Grădina Botanică din Cluj-Napoca și timpul petrecut în natură, printre plante, o liniștește și îi dă satisfacție.

A ales să rămână la Cluj pentru că oriunde în lume poate fi și ușor, și dificil.

„Nu știi nimic când ești într-o țară străină, dar la Cluj nu mi s-a părut greu. Un avocat m-a ajutat cu actele, apoi am găsit și o bancă unde să îmi deschid un cont.
Oamenii aici sunt foarte prietenoși. Am întâlnit tot felul de oameni, dar nu am avut niciodată probleme. Îmi place că nu mi-a spus nimeni <<De ce ai venit aici? Du-te acasă>>”, a mai declarat Maryna, care are un sfat pentru ucrainenii care au fost nevoiți să se refugieze: „Nu contează ce, dar oamenii trebuie să-și găsească ceva de făcut. Și mai cred că e important să facă ceva ce le place”.

E dificil acum pentru ea să se gândească la viitor și știe că va fi o perioadă grea după ce Ucraina va învinge. Așa că viitorul înseamnă ziua de mâine. Orașul ei, cândva liniștit, este bombardat acum de ruși. O bază militară ucraineană se află la câțiva kilometri de casa ei, iar rușii încearcă să o distrugă, așa că nimeni și nimic nu este în siguranță acolo. Astfel, Clujul rămâne, deocamdată, casa ei.

Dacă aveți nevoie de serviciile Marynei, o puteți contacta AICI.

Asociația Cluj 24 și Fundația HEKS/EPER Romania împreună cu partenerii săi, Fundația Open Fields și Asociația Notorius, vă prezintă poveștile de succes ale refugiaților ucraineni care au devenit membri activi și funcționali în comunitatea clujeană și care au luat „Viața de la capăt”. Proiectul beneficiază de sprijin financiar din partea UNHCR și contribuie la Planul Regional de Răspuns pentru refugiați al UNHCR.

ВІДЕО. ФОТО. Марина – українка, яка відкрила бізнес у Клужі: Навіть мріяти не могла, що отримаю гроші.

Марина Хесаль родом з м. Хмельницький, і минулого року вона мала нормальне життя.
У лютому 2022 року, коли Росія напала на Україну, Марина була у відпустці, в Клужі. Планувала подорожувати Трансильванією, коли новина впала, як грім з ясного неба: в ії країні іде війна!

Після більш ніж півтора року Марина все ще в Клужі та розпочала життя з самого початку, і більше того, вона займається тим що їй подобається. Завдяки допомозі Фонду Open Fields, вона отримала грант та відкрила власну справу.

Марина – українка, яка відкрила бізнес у Клужі: навіть мріяти не могла, що отримаю гроші.

За два тижні до початку війни, молода жінка, якій зараз 34 роки приїхала до Румунії в Клуж. Саме з цього міста вона планувала досліджувати Трансильванію, одним із місць призначення було м. Брашов.

Як і більшість українців Марина думала, що все закінчиться за 3 дні.

„Пройшли ці 3 дні, потім ми сказали собі, що пройде ще декілька тижнів, потім декілька місяців і ми повернемося додому”.

Але цього не сталося. Тож вона залишилася у Клужі, близько до дому, до України, де її батько та брат. З початку вторгнення місто Марини не було атаковане, а її батько, який є власником офісної будівлі перетворив його на так званий прихисток, де українці, які втікали від зон більш атакованих могли зупинитися на ніч – дві, по дорозі до інших країн.

„Ті хто залишилися в Україні вважаюсь, що ті хто виїхав з України мають щасливе життя, але це зовсім не так”

„Я зрозуміла, що це не закінчиться так швидко, як вважала. Люди, які залишилися в Україні, вважають, що ті хто виїхав живуть щасливо, але це не так. Як і інші, я так само переживала та була у стресі. Планувала життя в Україні”, каже молода жінка.

А оскільки найважче це очікування поки стан в країні покращиться, Марина сказала собі, що треба щось робити.

Побачила, що на Ferma Steluța (Фермі Стелуца) шукають людей для роботи та приймають українців, таким чином допомагаючи їм, тому вона пішла туди працювати.

Незважаючи на те, що Марина вивчала психологію, вона працювала на різних посадах в Україні, зокрема в соціальні медіа та рекламі. Але озеленення – це її хобі, вона почала вчитися, читати, та ще в Україні мала ділянки з землю, де планувала запустити три розсадники і вже навіть закупила насіння.

„Я вирішила піти працювати на Фермі Steluța, щоб заповнити роботою весь вільний час та звільнити розум від поганих думок”, каже Марина.

Минулого року восени відвідала свою родину в Україні і коли повернулася до Клужу пішла на роботу в компанію, яка займається озелененням. Після цього все змінилося.

Marikato (Марікато), бізнес Марини в Клужі.

Молода жінка дізналася про гранти, які пропонує Фонд Open Fields. Незважаючи на те, що навіть і мріяти не могла аби отримати грошову допомогу для відкриття бізнесу, вирішила спробувати.

„Я відправила електронного листа про себе, про своє захоплення. Анка Гайдош (координаторка проекту від Фонду Open Fields примітка редакції) відповіла на мій лист і додала, що дуже сподобалася моя ідея. Ми зустрілися, згодом разом з її колегами з Фонду спільно працювали над створенням бізнес-плану. Після цього журі схвалило мій бізнес-план і я отримала грант у розмірі 6000 євро”, каже Марина, яка дуже задоволена інструментами, придбаними на отримані гроші.

„Інструменти японського виробництва, найкращі на ринку. Якби мені довелося купувати за свої власні гроші, не думаю, що витратила б так багато”.

Однак Марина боялася відкривати бізнес бо думала, що не матиме клієнтів через те, що вона не румунка.

Але подолала страх та відкрила своє діло у Клужі. Займається вона арбористикою. Також вивчала біологію і зараз пропонує свої послуги жителям Клужу, яким потрібна допомога у догляді за садами. Обрізає та доглядає за деревами, кущами.Крім того ще дає консультації з приводу здоров’я дерев.

І знову ж таки вона була здивована тим, що отримала клієнтів та працює з ними надалі.

„Тут багато садівників та майстрів ландшафтної культури і дійсно думала, що ніхто не звертатиметься до мене за послугами. Але неважливо чи з України ти Німеччини або Африки, якщо добре виконуєш свою роботу.”

Я на цьому заробляю гроші, ця ніша молода і відкрита для роботи. Маю клієнтів, люди дізнаються про мене завдяки сарафанному радіо та рекомендаціям. Якщо хочете, щоб я зазначила яка різниця між румунами та українцями, то тут 99% серед клієнтів не кажуть мені що і як робити, як це роблять в Україні. Вони кажуть, що це я спеціаліст і краще знаю як зробити справу”, зауважує молода жінка.

Завдяки професору з Університету „Бабеш-Бойяї” Марина, як волонтер доглядає за рослинами в Ботанічному саду, що в м. Клуж. А час проведений на природі серед рослин заспокоює та дарує їй задоволення.

Вона вирішила залишитися у Клужі, тому що будь де в світі може бути водночас і легко і складно.

„Коли ти у чужій країні звісно що зовсім нічого не знаєш, але у Клужі мені було не дуже важко. Юрист допоміг мені з документами, потім я вибрала банк де змогла відкрити банківський рахунок”.

Люди тут дуже доброзичливі. Я зустрілася з різними, але ніколи не мала проблем. Дуже подобається те, що ще ніхто не сказав мені: „І чого ти сюди приїхала? Їдь додому!” розповіла Марина, в якої є порада для українців, які змушені були втікати: „Неважливо чим, але чимось людям необхідно займатись. І було б дуже добре, якщо вони займалися тим, що їм подобається”.

Зараз Марині важко думати про майбутнє і знає, що для України після перемоги будуть важкі часи. А отже майбутнє це лише завтрашній день. Її колись мирне місто зараз бомблять росіяни. За декілька кілометрів від дому Марини розташована українська військова база, яку росіяни намагаються знищити, там небезпечно. Тому Клуж залишається домом для неї.

За лінком: https://www.marikato.me/ ви можете звʼязатись з Мариною, якщо маєте бажання скористатися її послугами.

Асоціація Cluj 24 та Фонд Heks/Eper Румунія разом з партнерами Фондом Open Fields і Асоціацією Notorius мають намір представити вашій увазі успішні розповіді українських біженців, які беруть активну участь у житті громади Клуж , є її повноцінними членами та розпочали „життя з самого початку”. Проект отримує фінансову підтримку від УВКБ ООН і робить внесок у Регіональний план реагування на біженців УВКБ ООН.