Războiul din Ucraina a dus la o catastrofă umanitară. Exodul ucrainenilor s-a extins în toată Europa. România, ca țară vecină, a fost una dintre primele lor opțiuni. Hanna Matvienko e din Dniepr (fostul Dniepropetrovsk) și a ajuns în țară cu familia, în martie 2022.

De ce a ales Clujul? „Soacră-mea era bolnavă de cancer și Clujul mi s-a părut cea mai bună oportunitate pentru tratament. Din păcate, în septembrie 2023 a murit, dar pot spune că România a făcut pentru ea tot ceea ce se putea. Nu putea obține un asemenea tratament în Ucraina și mai ales gratuit.

FOTO. Hanna Matvienko a ales Clujul ca a doua ei casă: ADOR Clujul și îmi place cu adevărat să trăiesc aici

Hanna a fost impresionată de modul în care au primit-o clujenii. „Iubesc clujenii! Așa oameni amabili, de treabă, săritori și plini de compasiune, mai rar întâlnești. Suntem două popoare cu mentalități asemănătoare. N-am întâmpinat nicio problemă în relațiile cu ei. Mi-am făcut mulți prieteni aici la Cluj, atât români cât și maghiari. Le suntem recunoscători pentru modul în care ne-au primit”, spune Hanna.

Înainte de a veni la Cluj, Hanna a lucrat ca și copywriter în domeniul IT,  timp de trei ani. Apoi, odată ajunsă aici, a trebuit să se reprofileze, pentru că meseria ei nu era una obișnuită.

Hanna Matvienko: „Voi lua în calcul să-mi schimb specialitatea”

„Când a venit vorba de profesia mea, nu există atât de multe opțiuni disponibile pentru copywriteri de limbă engleză… De exemplu, am participat la târgul de locuri de muncă de la BT Arena și erau doar câteva opțiuni care ar fi putut să mi se potrivească, chiar dacă am masterat și atestat în engleză avansată. Există mai ales joburi tehnice, cum ar fi dezvoltatori și testeri QA, dar nu și copywriteri. Așa că mă gândesc să revin la opțiunea barista, meserie pe care am mai practicat-o de când am ajuns la Cluj. Voi vedea ce funcționează pentru mine… Sau poate chiar  voi lua în calcul să-mi schimb specialitatea, de ce nu?”, mărturisește Hanna.

Clujul a devenit a doua ei casă. Îi place mult aici și apreciază toate oportunitățile pe care i le oferă: „Ador Clujul și îmi place cu adevărat să trăiesc aici. Ucrainenii au o mulțime de oportunități de a se muta în orice țară din Europa, cu statutul de persoană protejată. Dar nu vreau să plec de aici. Clujul este drăguț, oamenii sunt drăguți, prețurile sunt rezonabile, comparativ cu alte țări. Îmi place să vizitez România, să-i admir orașele, frumusețile naturii și monumentele istorice, să merg la munte, aveți aici un aeroport confortabil, astfel încât poți călători oriunde. Îmi plac și evenimentele desfășurate în oraș precum TIFF, Untold, Târgul de Crăciun… E minunat. Iubesc Transilvania”, mai spune Hanna.

A început să învețe limba română, chiar dacă nu i se pare cea mai ușoară. „O învăț din vară în mod activ, de 2 ori pe săptămână. În plus, exersez și  acasă și cu oamenii cu care interacționez. Poate părea dificil la prima vedere, dar acum cred că este destul de simplu. Înțeleg structura limbii și înțeleg o mulțime de cuvinte datorită asemănării lor cu engleza sau chiar cu ucraineana. Învăț activ și gramatica. Deci pas cu pas… Dar deja văd îmbunătățiri și asta mă bucură”, spune Hanna.

Planuri de viitor? Hmmm, e greu de făcut planuri într-o lume în care totul a luat-o razna. „Nu există nicio șansă ca războiul să se încheie în scurt timp. Sau poate că nu se va sfârși deloc… Unii dintre prietenii mei din Ucraina încearcă să trăiască cu acest gând, că războiul nu va avea sfârșit. „Vecinii” noștri nu vor dispărea, știți, avem o graniță comună. Așa că deocamdată vom rămâne la Cluj și vom vedea.

Este greu să planifici ceva într-un orizont mai îndepărtat de câteva luni. De exemplu, în această noapte au existat 75 de drone care au vizat Ucraina, mai ales Kievul. Linia frontului nu se mișcă, Rusia face din ce în ce mai multe arme. Chiar și atunci când războiul se va termina, procesul de deminare va dura zeci de ani”, spune Hanna cu tristețe în glas.

Hanna Matvienko: „Toată viața mea este aici acum”

Hanna a ales Clujul pe termen lung. Se simte clujeancă și vrea să contribuie, atât cât poate, la dezvoltarea noului ei „acasă”. Ca atare, caută, în continuare, o firmă de IT care aibă nevoie de serviciile ei, aici, în „Silicon Valley”-ul Transilvaniei.

„Locuiesc aici cu soțul meu, care a reușit să treacă granița, având în vedere că are niște probleme de sănătate. Știți că bărbații nu au voie să plece din Ucraina din cauza războiului. Și mama mea locuiește în Cluj cu pisica ei, am reușit să-i mutăm aici de la Dnepr anul acesta. Sora mea stă în străinătate, în altă țară… Asta este. Din familia mea, nimeni nu a rămas în Ucraina după începutul războiului, așa că nu am motive să mă întorc deocamdată. Toată viața mea este aici acum”, mărturisește Hanna.

Asociația Cluj 24 și Fundația HEKS/EPER Romania împreună cu partenerii săi, Fundația Open Fields și Asociația Notorius, vă prezintă poveștile de succes ale refugiaților ucraineni care au devenit membri activi și funcționali în comunitatea clujeană și care au luat „Viața de la capăt”. Proiectul beneficiază de sprijin financiar din partea UNHCR și contribuie la Planul Regional de Răspuns pentru refugiați al UNHCR.

Foto: Arhiva personală

Ганна Матвієнко обрала Клуж своєю другою домівкою:”Я люблю Клуж і мені дуже подобається тут жити”.

Війна в Україні призвела до гуманітарної катастрофи. Міграція українців охопила всю Європу. Румунія, як сусідня країна, була одним з перших варіантів. Ганна Матвієнко з Дніпра (мин. Дніпропетровськ) та прибула до Румунії з сім’єю у березні 2022 року.

Чому обрала саме Клуж? „Моя свекруха була хвора на рак, а Клуж здався мені найкращою можливістю для лікування. На жаль, у вересні 2023 року вона померла, але можу сказати, що Румунія зробила для неї все можливе. В Україні вона не могла отримати таке лікування, тим паче – безкоштовно.

Ганна була вражена тим як її прийняли жителі Клужу. „Люблю клужан! Рідко зустрінеш таких добрих, працьовитих, доброзичливих та співчуваючих людей. Ми – два народи зі схожим менталітетом. Жодних проблем у нашому спілкуванні не було. В Клужі я знайшла багато друзів, як серед румунів так і серед угорців. Ми вдячні їм за те, що вони нас так гарно прийняли” – каже Ганна.

Перед переїздом до Клужу Ганна працювала копірайтером у сфері IT. Потім, потрапивши сюди, їй довелося незаплановано перепрофілюватися, бо її спеціальність не була звичайною.

„Що стосується моєї професії, то варіантів для англомовних копірайтерів не так вже й багато… Наприклад, я була на ярмарці вакансій, яку проводили в BT Arena, там було лише декілька варіантів, які б могли підійти мені, хоча маю ступінь магістра та сертифікат з поглибленим володінням англійської мови. Є в основному технічні вакансії, як розробники та тестувальники, але не копірайтери. Тож думаю про те, щоб повернутися до роботи бариста; працювала на початку, як тільки приїхала до Клужу. Подивимось, що могло б мені підійти… А може навіть подумаю про зміну спеціальності, чому б і ні?”, – зізнається Ганна.

Клуж став другою домівкою для Ганни. Їй дуже тут подобається і вона цінує кожну можливість, яку місто їй пропонує: ” Люблю Клуж і мені відверто подобається тут жити. Українці мають масу можливостей переїхати в будь-яку країну Європи зі статусом особи тимчасового захисту. Але я не хочу переїжджати. Клуж – гарне місто, тут дуже милі люди, ціни прийнятні в порівнянні з іншими країнами. Подобається подорожувати Румунією, милуватися її містами, природою та історичними пам’ятками, їздити в гори, у вас є комфортний аеропорт тому ви можете подорожувати куди завгодно. Я також люблю заходи, які проходять у вас в місті, такі як: TIFF, UNTOLD, Târgul de Crăciun (Різдвяні ярмарки). Дуже мило! Люблю Трансільванію!” – каже Ганна.

Ще й почала вивчати румунську мову, навіть незважаючи на те, що спочатку вона їй здалася нелегкою. „Активно вивчаю з літа, маю заняття по 2 рази на тиждень. Окрім цього вдома сама вивчаю та практикую з людьми, з якими спілкуюся. Спочатку це може здатися складним, але зараз вважаю що достатньо просто. Завдяки розумінню структури мови та схожості слів з англійської та навіть української мов. Також активно вивчаю граматику. Отже крок за кроком…Але вже бачу добрі результати і це мене тішить” – каже Ганна.

Плани на майбутнє? Хм, важко будувати плани у світі, де всі зійшли з розуму. ” Немає шансів, що війна скоро закінчиться. А може й не закінчиться…. Дехто з моїх друзів в Україні намагаються жити з цією думкою, що війна не закінчиться. Наші „сусіди” не зникнуть, знаєте, що в нас є спільний кордон. Тож, поки що залишаємось в Клужі, а там подивимось”.

Важко щось планувати на більш ніж декілька місяців вперед. Наприклад, цієї ночі була атака, 75 дронів на Україну, в основному на Київ. Лінія фронту не рухається, Росія виготовляє все більше зброї. Навіть коли закінчиться війна, процес розмінування триватиме десятиліттями” – із сумом у голосі каже Ганна.

Ганна вибрала проживання у Клужі на довгий період.  Вона відчуває себе клужанкою і якомога більше хоче зробити свій внесок у розвиток свого нового „дому”. Таким чином вона все ще у пошуках IT – компанії, яка потребує її послуг, тут, у „Силіконовій долині” Трансільванії.

„Я живу тут з чоловіком, якому вдалося перетнути кордон, враховуючи те, що у нього є проблеми зі здоров’ям. Знаєте, що чоловікам заборонено виїзджати з України, через війну. Також моя мама живе у Клужі зі своїм котом, нам вдалося цього року перевезти її сюди з Дніпра. Сестра моя теж живе закордоном, в іншій країні…Ось так. Ніхто з моєї сім’ї не залишилися в Україні після початку війни, тому я поки не маю причин, щоб повертатися. Все моє життя зараз тут” – зізнається Ганна.

Асоціація Cluj 24 та Фонд Heks/Eper Румунія разом з партнерами Фондом Open Fields і Асоціацією Notorius мають намір представити вашій увазі успішні розповіді українських біженців, які беруть активну участь у житті громади Клуж , є її повноцінними членами та розпочали „життя з самого початку”. Проект отримує фінансову підтримку від УВКБ ООН і робить внесок у Регіональний план реагування на біженців УВКБ ООН.